89.КОНВЕРТОВАНА ВАЛЮТИ

Оборотність валюти, або її конвертована, є важливим параметром інтеграції економіки у світове господарство. Під конвертованою розуміють гарантовану можливість обміну національної валюти на іноземні по валютному курсу, що реально складається на ринку.

Визначальним принципом при оцінці характеру оборотності валют є міра валютних обмежень або їх повна відсутність.

За визначенням МВФ, валютними обмеженнями вважаються будь-які дії офіційних інстанцій, що ведуть безпосередньо до звуження можливостей, підвищення витрат або появи невиправданих затягувань в здійсненні валютного обміну і платежів по міжнародних угодах.

До найбільш поширених форм валютних обмежень відносяться наступні.

1.Множинність валютних курсів, коли уряд встановлює декілька різних обмінних курсів національної грошової одиниці залежно від типів зовнішньоекономічних угод.

Наприклад, торгівля товарами здійснюється по одному курсу, найчастіше фіксованому, а вивезення капіталів - по іншому, ринковому.

Метою такої політики є запобігання зростанню внутрішніх цін на важливі споживчі товари, що імпортуються, ізолювання своєї економіки від дестабілізуючих зовнішніх чинників, збереження інвалютних резервів.

2.Використання клірингових розрахунків - двосторонніх платіжних угод. Обмежувальна роль цього чинника полягає в тому, що платежі, отримані від іноземного партнера, не можуть використовуватися для придбання товарів в іншій країні.

3.Раціонування іноземної валюти.

4.Ліцензування і обмеження експорту і імпорту. Наприклад, в деяких країнах заборонений імпорт дорогих автомобілів.

5.Спеціальні правила і норми в області руху капіталів і кредиту - регламентація іноземних інвестицій, вивезення прибутків іноземними вкладниками капіталу і т. п.

Внутрішнім резидентам законодавчо забороняється придбавати зарубіжні фінансові активи, нерухомість, відкривати рахунки в іноземних банках. Так, в Росії вивезення капіталу резидентами вимагає згоди Центрального банку.

Для країн - членів МВФ Статутом фонду заборонено вводити обмеження по рахунку поточних операцій без згоди фонду. Проте на практиці багато країн застосовують обмеження на конвертовану по поточних операціях з відома або мовчазного несхвалення фонду.

Згідно із Статутом країнам не треба дотримуватися оборотності по рахунку руху капіталів. Вони можуть самостійно вводити обмеження.

У ринковій економіці конвертована валюти потрібна для підвищення ефективності і гнучкості національної економіки, посилення її відкритості, взаємозв'язку зі світовим ринком.

При цьому економічні агенти дістають вільний доступ до іноземної валюти. Полегшується доступ до іноземної фінансової допомоги і позик. У свою чергу іноземні фірми, дістаючи можливість обміняти свою валюту на рублі, можуть купувати на нашому ринку товари і послуги, фінансові активи.

Наявність ряду обмежень на рух валютних коштів означає неконвертованість валюти. Розрізняють вільно(повністю) конвертовану і частково конвертовану валюту.

Для роздумів:

  1. 88.МЕТОДИ ПІДТРИМКИ ВАЛЮТНОГО КУРСУ
  2. 87.ВАЛЮТНИЙ КУРС
  3. 4. Цілі девальвації валюти
  4. 80.ТОРГОВИЙ БАЛАНС
  5. 83.СУТЬ ВАЛЮТНИХ СТОСУНКІВ
  6. 43.ГРОШОВІ РЕФОРМИ
  7. 86.ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС
  8. 84.СУБ’ЄКТИ ВАЛЮТНИХ СТОСУНКІВ
  9. 90.МІЖНАРОДНА ВАЛЮТНА СИСТЕМА
This entry was posted in МАКРОЕКОНОМІКА - ЧЕТВЕРТИЙ РОЗДІЛ. Bookmark the permalink.