79.ВИДИ СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ

Міжнародна торгівля є формою зв'язку між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного розподілу праці, і виражає їх взаємну економічну залежність.

У літературі часто дається наступне визначення: «Міжнародна торгівля є процесом купівлі і продажу, здійснюваним між покупцями, продавцями і посередниками в різних країнах». Міжнародна торгівля включає експорт і імпорт товарів, співвідношення між якими називають торговим балансом. У статистичних довідниках ООН наводяться дані про об'єм і динаміку світової торгівлі як суму вартості експорту усіх країн світу.

Міжнародною торгівлею називається оплачуваний сукупний товарообіг між усіма країнами світу. Проте поняття «Міжнародна торгівля» вживається і у вужчому значенні, наприклад сукупний товарообіг промислово розвинених країн, сукупний товарообіг країн, що розвиваються, сукупний товарообіг країн якого-небудь континенту, регіону, наприклад країн Східної Європи і т. п.

Види світової торгівлі :

–оптова торгівля;

–торгівля на товарних біржах;

–торгівля на фондових біржах;

–міжнародні ярмарки;

–торгівля на валютних ринках.

Основна організаційна форма в оптовій торгівлі країн з розвиненою ринковою економікою - незалежні фірми, зайняті власне торгівлею. Але з проникненням в оптову торгівлю промислових фірм ними створювався власний торговий апарат. Такі в США оптові філії промислових фірм : оптові контори, зайняті інформаційним обслуговуванням різних клієнтів, і оптові бази.

У великих фірм ФРН є власні відділи постачань, спеціальні бюро або відділення збуту, оптові склади. Промислові компанії створюють дочірні товариства для збуту своєї продукції фірмам і можуть мати свою оптову мережу. Використовуються прямі зв'язки виробництва з роздрібною торгівлею, минувши спеціалізовані оптові фірми.

Особливе місце в оптовій торгівлі займають товарні біржі. Вони схожі на торгові доми, де торгують чим завгодно, причому і оптом, і уроздріб. В основному товарні біржі мають свою спеціалізацію: вугілля, нафта, ліс, зерно і т. д.

Торгівля цінними паперами ведеться на міжнародних грошових ринках, т. е. на біржах таких великих фінансових центрів, як Нью-Йорк, Лондон, Париж, Франкфурт-на-Майне, Токіо, Цюріх. Торгівля цінними паперами робиться в присутственние години на біржі, або так званий «біржовий час». В якості продавців і покупців на біржах можуть виступати лише брокери(маклери), які виконують замовлення своїх клієнтів і за це отримують певний відсоток з обороту. Для торгівлі цінними паперами - акціями і облігаціями - існують так звані «брокерські фірми», або маклерські контори.

Річний оборот світової торгівлі складає майже 20 млрд дол., а щоденний оборот валютних бірж - приблизно 500 млрд дол. Цей означає що 90 % усіх валютних угод прямо не пов'язані з торговими операціями, а здійснюються міжнародними банками.

Під торгівлею іноземною валютою розуміють угоди купівлі-продажу однієї валюти на іншу або на національну валюту по курсу, заздалегідь встановленому партнерами.

МАКРОЕКОНОМІКА - П'ЯТИЙ РОЗДІЛ

Для роздумів:

  1. 78.СТРУКТУРА СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ
  2. 83.СУТЬ ВАЛЮТНИХ СТОСУНКІВ
  3. 90.МІЖНАРОДНА ВАЛЮТНА СИСТЕМА
  4. 60.ВИДИ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ
  5. 38.ЕВОЛЮЦІЯ І ВИДИ ГРОШЕЙ
  6. 80.ТОРГОВИЙ БАЛАНС
  7. 89.КОНВЕРТОВАНА ВАЛЮТИ
  8. 46.ВИДИ ІНФЛЯЦІЇ
  9. 84.СУБ’ЄКТИ ВАЛЮТНИХ СТОСУНКІВ
This entry was posted in МАКРОЕКОНОМІКА - ЧЕТВЕРТИЙ РОЗДІЛ. Bookmark the permalink.