69.ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ

Державне регулювання здійснюється в двох основних напрямах:

–регулювання ринкових стосунків;

–регулювання товарно-грошових стосунків. Воно полягає головним чином у визначенні «правил гри», т. е. розробка законів, нормативних актів, що визначають взаємовідносини дійових на ринку осіб, передусім підприємців, працедавців і найманих робітників.

До них відносяться закони, постанови, інструкції державних органів, регулюючі взаємовідносини товаровиробників, продавців і покупців, діяльність банків, товарних і фондових бірж, а також бірж праці, торгових домів, проведення аукціонів, ярмарків, правила звернення цінних паперів і т. п., що встановлюють порядок

Цей напрям державного регулювання ринку безпосередньо з податками не пов'язаний.

Основою регулювання розвитку народного господарства, громадського виробництва, коли основним об'єктивним економічним законом, що діє в товаристві, є закон вартості.

Тут йдеться головним чином про фінансово-економічні методи впливу держави на інтереси людей, підприємців з метою напряму їх діяльності в потрібному, вигідному товариству напрямі.

В умовах ринку зводяться до мінімуму методи адміністративного підпорядкування підприємців, поступово зникає саме поняття «Вищестоящій організації», що має право управляти діяльністю підприємств за допомогою розпоряджень, команд і наказів. Але необхідність підпорядковувати діяльність підприємців цілям поєднання їх особистих інтересів з громадським не відпадає. В той же час наказати, змусити не можна.

Адекватною ринковим стосункам являється лише одна форма дії на підприємців і найманих робітників, продавців і покупців - система економічного примусу у поєднанні з матеріальною зацікавленістю, можливістю заробити практично будь-яку суму грошей.

У ринковій економіці відмирає звичне нам слово «получка», там люди не отримують, а заробляють(виняток становлять безробітні), да і то свій посібник вони, як правило, запрацювали працею в попередньому періоді.

Таким чином, розвиток ринкової економіки регулюється фінансово-економічними методами - шляхом застосування відлагодженої системи оподаткування, маневрування позиковим капіталом і процентними ставками, виділення з бюджету капітальних вкладень і дотацій, державних закупівель і здійснення народно-господарських програм і т. п. Центральне місце в цьому комплексі економічних методів займають податки.

Маневруючи податковими ставками, пільгами і штрафами, змінюючи умови оподаткування, вводячи одні і відміняючи інші податки, держава створює умови для прискореного розвитку певних галузей і виробництв, сприяє рішенню актуальних для товариства проблем.

Так, нині немає, мабуть, важливішого для нас завдання, ніж підйом сільського господарства, вирішення продовольчої проблеми. Якщо доля доходів від несільскогосподарської діяльності в колгоспі або радгоспі менше 25 %, то і вони звільняються від податків, якщо більше 25 %, то прибуток, отриманий від такої діяльності, оподатковується в загальному порядку.

Для роздумів:

  1. 67.ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗПОДІЛУ ДОХОДІВ
  2. 70.ТИПИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
  3. 51.АНТИІНФЛЯЦІЙНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
  4. 4.РІВНОВАЖНЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
  5. 12.ДЕРЖАВА І ЙОГО РОЛЬ В РЕГУЛЮВАННІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
  6. 6. Валютне регулювання і двосторонні валютні угоди
  7. 71.МЕТОДИ ДЕРЖАВНОГО ВПЛИВУ НА ЕКОНОМІКУ
  8. 1. Властивості ринкової економіки
  9. 1. Аргументи проти ринкової економіки
This entry was posted in МАКРОЕКОНОМІКА - ЧЕТВЕРТИЙ РОЗДІЛ. Bookmark the permalink.