66.ПОКАЗНИКИ РІВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ

Рівень життя відбиває об'єм і структуру споживання, соціальні і виробничі умови праці, розвиненість сфери послуг, структуру внерабочего і вільного часу, розміри особистої власності.

У такому широкому розумінні ця категорія характеризує економічний стан населення. У вужчому сенсі під рівнем життя розуміється рівень задоволення потреб і рівень доходів, що відповідає йому.

Рівень життя населення як соціально-економічна категорія кінець кінцем визначається сукупністю великої кількості чинників обумовлених культурними, геополітичними, історичними і іншими особливостями держави.

Рівень життя населення в конкретній країні знаходиться в прямо пропорційній залежності від рівня розвитку економіки в країні в цілому. Статистична оцінка державою положення своїх громадян представляється найважливішим елементом комплексного вивчення проблем економічного розвитку.

Рівень життя визначається системою показників, кожен з яких дає уявлення про яку-небудь одну сторону життєдіяльності людини.

Існує класифікація показників за окремими ознаками: загальні і приватні; економічні і соціально-демографічні; об'єктивні і суб'єктивні; вартісні і натуральні; кількісні і якісні; показники пропорцій і структури споживання; статистичні показники та ін.

До загальних показників відносяться розміри національного доходу, фонду споживання національного багатства на душу населення. Вони характеризують загальні досягнення соціально-економічного розвитку товариства.

До приватних показників можна віднести умови праці, забезпеченість житлом і благоустрій побуту, рівень соціально-культурного обслуговування та ін.

Економічні показники характеризують економічну сторону життєдіяльності товариства, економічні можливості задоволення його потреб. Сюди можна віднести показники, що характеризують рівень економічного розвитку товариства і добробут населення(номінальні і реальні доходи, зайнятість та ін.)

Соціально-демографічні показники характеризують половозрастной, профессионально-квалификационний склад населення, фізичне відтворення робочої сили.

Ділення показників на об'єктивні і суб'єктивні пов'язане з обгрунтуванням змін в життєдіяльності людей і розділяються залежно від міри суб'єктивності вироблюваної оцінки.

До вартісних показників відносяться усі показники в грошовій формі, а натуральні характеризують об'єм споживання конкретних матеріальних благ і послуг в натуральних вимірниках.

Для характеристики рівня життя велике значення мають кількісні і якісні показники. Кількісні визначають об'єм споживання конкретних матеріальних благ і послуг, а якісні - якісну сторону добробуту населення.

Як самостійні можна виділити показники, що характеризують пропорції і структуру розподілу добробуту населення.

Важливу роль при визначенні рівня життя грають статистичні показники, які включають узагальнювальні показники, показники доходів, споживання і витрат, грошових заощаджень, накопиченого майна і житла населення і ряд інших.

Для роздумів:

  1. 65.РІВЕНЬ ЖИТТЯ І БІДНІСТЬ
  2. 60.ВИДИ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ
  3. 61.ДЖЕРЕЛА ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ
  4. 5.ГРОМАДСЬКИЙ ПРОДУКТ: СУТЬ, ПОКАЗНИКИ ВИМІРУ
  5. 29.КОНЦЕПЦІЇ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ
  6. Порівняння історичного пояснення рівня заробітної плати і теореми регресії
  7. Продовження періоду передбачливості за межі очікуваної тривалості життя діючого суб’єкта
  8. 1. Наука і життя
  9. 62.НОМІНАЛЬНІ І РЕАЛЬНІ ДОХОДИ
This entry was posted in МАКРОЕКОНОМІКА - ЧЕТВЕРТИЙ РОЗДІЛ. Bookmark the permalink.