20.СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ

Сукупною пропозицією в макроекономіці називається сума усіх вироблених в країні кінцевих товарів і послуг, яку фірми готові запропонувати на ринку впродовж певного періоду при кожному можливому рівні цін.

Іншими словами, це - реальний обсяг національного виробництва при різних значеннях індексу цін на кінцеві товари і послуги. Залежність реального обсягу національного виробництва від рівня цін називається кривою сукупної пропозиції.

Характер впливу рівня цін на обсяг національного виробництва і, отже, вид кривої сукупної пропозиції у вирішальному ступені залежить від тривалості даного проміжку часу. Тому слід розрізняти довгострокову і короткострокову криві сукупної пропозиції.

У макроекономіці(на відміну від мікроекономіки) основним критерієм виділення короткострокового і довгострокового періодів являється гнучкість цін, а не стабільність запасу капіталу.

При макроекономічному трактуванні тимчасових періодів передбачається, що в довгостроковому періоді усі ціни як на товари, так і на ресурси є гнучкими і змінюються в одній і тій же пропорції, а в короткостроковому або усі ціни, або ціни на працю такої гнучкості не мають.

Можна виділити дві причини, по яких фірми мають право розраховувати, що в довгостроковому періоді ціни на товари і ціни на ресурси змінюватимуться в одній і тій же пропорції.

У основі першої причини лежить вплив динаміки товарних цін на розміри заробітної плати робітників. Друга причина полягає в тому, що багато видів продукції являються одночасно і готовими товарами і ресурсами.

Якщо фірми чекають пропорційної зміни цін на товари і ресурси, вони втрачають стимули до збільшення обсягу виробництва при зростанні рівня цін, оскільки припускають, що їх витрати виростуть в тій же пропорції, що і ціни.

Тому крива сукупної пропозиції в довгостроковому періоді має вигляд вертикальної прямої.

Якщо фірми розраховуватимуть на те, що впродовж певного періоду ціни на ресурси(і, отже, витрати виробництва) залишаться без зміни, то у відповідь на збільшення сукупного попиту вони збільшуватимуть реальний об'єм пропозиції при рівні товарних цін, що склався. Тоді крива сукупної пропозиції в короткостроковому періоді прикмет вид горизонтальної прямої.

Якщо вони розраховуватимуть на те, що при зростанні сукупного попиту ціни на ресурси будуть рости, але в меншій пропорції, ніж товарні ціни, крива сукупної пропозиції в короткостроковому періоді матиме позитивний нахил.

Окрім рівня цін, на об'єм сукупної пропозиції роблять вплив багато нецінових чинників, під дією яких крива сукупної пропозиції може зміщуватися вліво або управо. Цих чинників належать:

зміна об'єму вживаних ресурсів;

зміна продуктивності ресурсів;

зміна податків і субсидій. Перераховані чинники за інших рівних умов можуть в тому або іншому ступені вплинути на зрушення кривої сукупної пропозиції як в короткостроковому, так і в довгостроковому періодах.

Для роздумів:

  1. 21.МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА
  2. 36.ПОПИТ І ПРОПОЗИЦІЯ ГРОШЕЙ. РІВНОВАГА НА РИНКУ ГРОШЕЙ
  3. 50.СТАГФЛЯЦІЯ
  4. 49.ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ІНФЛЯЦІЇ І БЕЗРОБІТТЯ
  5. 24.РІВНОВАГА І ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ
  6. 16.РИНОК ТОВАРІВ І ПОСЛУГ В СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНИХ РИНКІВ
  7. 22.СУТЬ, ЦІЛІ, ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
  8. 23.ЧИННИКИ І ТИПИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
  9. 34.МЕТОДИ ПОДОЛАННЯ БЕЗРОБІТТЯ
This entry was posted in МАКРОЕКОНОМІКА - ДРУГИЙ РОЗДІЛ. Bookmark the permalink.