17.СУКУПНИЙ ПОПИТ

У макроекономіці під сукупним попитом розуміються заплановані усіма макроекономічними суб'єктами сукупні витрати на придбання усіх кінцевих товарів і послуг, створених в національній економіці.

Відповідно до розподілу витрат між окремими секторами економіки у складі сукупного попиту виділяють наступні основні елементи:

–споживчі витрати домогосподарств(С);

–інвестиційні витрати приватного сектора(/);

–державні закупівлі(б);

–чистий експорт(NX).

В результаті сукупний попит в цілому може бути представлений як сума вказаних витрат.

Велику частину сукупного попиту складають витрати населення на товари і послуги споживчого призначення, т. е. елемент З, скорочено що часто називається споживанням. Доля цього показника в національному доході країни досягає в Росії приблизно 50 %, а в США - близько 67 %.

Під інвестиційними витратами розуміється попит фірм і домогосподарств на інвестиційні товари. Фірми купують ці товари, щоб збільшити запас реального капіталу і відновити зношений капітал. Придбання будинків і квартир теж є частиною інвестицій. Загальний об'єм інвестицій складає близько 15-20 % ВНП країни.

Третій елемент сукупного попиту - державні закупівлі товарів і послуг. Він включає витрати урядових органів усіх рівнів на оплату послуг(наприклад, освіта, охорона здоров'я), придбання товарів і виплату заробітної плати державним чиновникам. Доля державних закупівель в загальному об'ємі витрат на купівлю товарів і послуг залежить від міри участі держави в перерозподілі національного доходу країни, рівня ставок оподаткування і розмірів дефіциту державного бюджету. У Росії її величина складає біля 30 % національного доходу країни.

Чистий експорт є різницею між експортом(платежами іноземців за створювані в країні товари і послуги) і імпортом(витратами економічних суб'єктів цієї країни на оплату товарів і послуг, зроблених за кордоном).

Існує ще три основні ефекти, здатних вплинути на зміну величини сукупного попиту :

ефект процентної ставки. При підвищенні рівня цін підвищується попит на гроші, а це при незмінному об'ємі грошової маси в зверненні обумовлює зростання процентної ставки, що у свою чергу знижує стимули для інвестиційних і споживчих витрат. При високих процентних ставках багато споживачів втрачають зацікавленість(чи здатність) в отриманні кредитів для купівлі автомобілів, меблів, нерухомості і інших товарів;

ефект багатства полягає в тому, що збільшення рівня цін знижує реальну вартість багатьох фінансових активів, що приносять фіксований доход(облігації, вклади). Відчувши себе бідніше із-за знецінення заощаджень, споживачі починають економити на покупках;

ефект імпортних закупівель. Підвищення загального рівня цін в одній країні сприятиме імпорту більшої кількості товарів в цю країну, і знизиться величина експорту. В результаті станеться скорочення чистого експорту, і отже, загальної величини сукупного попиту.

Для роздумів:

  1. 36.ПОПИТ І ПРОПОЗИЦІЯ ГРОШЕЙ. РІВНОВАГА НА РИНКУ ГРОШЕЙ
  2. 3. Попит на гроші і пропозицію грошей
  3. 6.МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ ВНП
  4. 19.ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЇ
  5. 21.МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА
  6. 16.РИНОК ТОВАРІВ І ПОСЛУГ В СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНИХ РИНКІВ
  7. 8.МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ ВВП
  8. 20.СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ
  9. 18.СПОЖИВАННЯ І ЗБЕРЕЖЕННЯ
This entry was posted in МАКРОЕКОНОМІКА - ПЕРШИЙ РОЗДІЛ. Bookmark the permalink.