6.МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ ВНП

ВНП можна розрахувати одним з двох методів. Метод кінцевого використання(по витратах). При розрахунку ВНП по витратах підсумовуються витрати усіх економічних агентів, що використовують ВНП, домашніх господарств, фірм, держави і іноземців(витрати на наш експорт). Фактично йдеться про сукупний попит на зроблений ВНП.

Сумарні витрати можна розкласти на декілька компонентів:

ВНП = C + I + G + NE

де C - споживання; I - інвестиції; G - державні закупівлі; NE - чистий експорт.

Споживання - це сукупність товарів і послуг, що придбавалися домашніми господарствами.

У інвестиції включається вартість товарів, що придбавалися для майбутнього використання. Інвестиції також діляться на три групи: інвестиції до основних виробничих фондів; інвестиції в житлове будівництво; інвестиції в запаси.

Державні закупівлі - це загальна вартість товарів і послуг, що придбавалися державними органами(військове спорядження, будівництво і зміст шкіл, доріг, утримування армії і державного апарату управління і ін.).

Проте це лише частина державних витрат, які включаються до держбюджету. Сюди не входять, наприклад, трансфертні платежі, такі як виплати по лінії соціального страхування, і інші посібники. Оскільки ці виплати робляться безоплатно, вони враховуються у складі ВНП.

Чистий експорт відбиває результати торгівлі з іншими країнами, різниця вартісних об'ємів експорту і імпорту товарів і послуг. При рівновазі у сфері зовнішньої торгівлі вартісні об'єми експорту і імпорту рівні, і величина чистого експорту дорівнює нулю; в цьому випадку ВНП дорівнює сумі внутрішніх витрат : C+ I + G.

Якщо експорт перевищує імпорт, то на світовому ринку країна виступає в якості «нетто-экспор-тера», і ВНП перевищує об'єм внутрішніх витрат.

Якщо імпорт більший, ніж експорт, то на світовому ринку країна є «нетто-імпортером», величина чистого експорту є негативною, і об'єм витрат перевищує обсяг виробництва.

Це рівняння ВНП називається основною макроекономічною тотожністю.

Розподільний метод(по доходах)

При розрахунку ВНП по доходах підсумовуються усі види факторних доходів, а також амортизаційні відрахування і чисті непрямі податки на бізнес, т. е. податки мінус субсидії. У складі ВНП зазвичай виділяють наступні види факторних доходів(критерієм служить спосіб отримання доходу) :

–оплата праці(заробітна плата, премії та ін.);

–доходи власників(доходи некорпоративних підприємств, дрібних магазинів, ферм, товариств та ін.);

–рентні доходи;

–прибуток корпорацій(що залишається після плати праці і відсотків за кредит);

–чистий відсоток(як різниця між процентними платежами фірм іншим секторам економіки і процентними платежами, отриманими фірмами від інших секторів - домашніх господарств, держави, виключаючи виплати відсотків за державним боргом).

Як і при інших способах підрахунку, в даному випадку існує зв'язок між показниками ВВП і ВНП : ВНП = ВВП + чисті факторні доходи із-за рубе-жа. Чисті факторні доходи з-за кордону дорівнюють різниці між доходами, отриманими громадянами цієї країни за кордоном, і доходами іноземців, отриманими на території цієї країни.

Для роздумів:

  1. 8.МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ ВВП
  2. 5.ГРОМАДСЬКИЙ ПРОДУКТ: СУТЬ, ПОКАЗНИКИ ВИМІРУ
  3. 17.СУКУПНИЙ ПОПИТ
  4. 7.СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНОГО РАХІВНИЦТВА
  5. 34.МЕТОДИ ПОДОЛАННЯ БЕЗРОБІТТЯ
  6. 2.МЕТОДИ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
  7. 2. Межі економічного розрахунку
  8. 3. Проблема економічного розрахунку
  9. 3. Недавні пропозиції варіантів соціалістичного економічного розрахунку
This entry was posted in МАКРОЕКОНОМІКА - ПЕРШИЙ РОЗДІЛ. Bookmark the permalink.