50.СУБ’ЄКТИ І ОБ’ЄКТИ УПРАВЛІНСЬКИХ ІННОВАЦІЙ

Суб'єкт інновацій - спеціалізований орган управління інноваційним процесом. Основна умова здійснення функції організації управлінських інновацій - організаційне закріплення за конкретною групою виконавців.

Умови успішного виконання функції організації управлінських інновацій : 1) офіційне твердження відповідальних за управління інноваційним процесом забезпечує стабільність функціонування суб'єкта інновацій. Це вимагає підготовки відповідної документації, що регламентує статус і функції суб'єкта інновацій; 2) утворення спеціального органу управління розробкою і реалізацією нововведень означає, що відповідна функція включена в систему розподілу управлінської праці в установі; 3) призначення відповідальних за виконання заходів по організації управлінських інновацій дозволяє сконцентрувати зусилля фахівців і ресурси для вирішення управлінських проблем конкретного типу.

Повноваження, що дозволяють суб'єктові інновацій працювати ефективно : 1) координація роботи структурних підрозділів в процесі впровадження нововведення; 2) право самостійно готувати рішення в межах компетенції; 3) контроль за виконанням прийнятих рішень.

Для проведення експертної оцінки проектів рішень доцільно залучати до участі в засіданнях комісії представників вищестоящих організацій, а також учених.

Об'єкти інновацій - компоненти управлінської системи, що піддаються цілеспрямованій зміні.

Об'єкти інновацій відбивають предметну сторону організаційного розвитку органів державного і муніципального управління. Інновація завжди є результатом зміни конкретного елементу організації. Вибір об'єктів інновацій завжди грунтується на оцінці фактичного стану управлінської системи.

Від конкретного об'єкту інновації залежить зміст планованих організаційних змін.

Види об'єктів інновацій : цілі; завдання; структура; технологія; персонал.

Цілі і завдання діяльності мають стратегічне значення для функціонування органів управління. Взаємодія із зовнішнім середовищем створює умови для трансформації характеру і змісту цілей і завдань. Максимальний вплив на зміну цільової орієнтації адміністративної діяльності роблять об'єкт управління і вищестоящі органи управління.

Особливість адміністративної діяльності полягає в тому, що її цілі і завдання не змінюються довільно.

Цілі і завдання органів державного і муніципального управління закріплюються і регулюються нормативно-правовими актами або рішеннями вищестоящих органів. Стабільність цілей і функцій адміністративних установ потрібна для виконання покладених на них повноважень.

Структура діяльності відбиває стійкі лінійні і функціональні взаємозв'язки між компонентами адміністративної діяльності. Кожному набору виконуваних функцій відповідає певний тип структури. Її зміна залежить від складності і інтенсивності управлінських проблем, від ефективності вживаних методів управління, від ресурсів.

Для роздумів:

  1. 51.МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ ІННОВАЦІЇ
  2. 49.ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ ІННОВАЦІЇ
  3. 48.УПРАВЛІНСЬКІ ІННОВАЦІЇ В АДМІНІСТРАТИВНО-УПРАВЛІНСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
  4. 53.ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ІННОВАЦІЇ
  5. 52.СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ОПИТУВАННЯ І ЕКСПЕРИМЕНТ ЯК РІЗНОВИДИ МЕТОДІВ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ ІННОВАЦІЇ
  6. 84.СУБ’ЄКТИ ВАЛЮТНИХ СТОСУНКІВ
  7. 13.СУТЬ І ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІЙ УПРАВЛІННЯ
  8. 31.КЛАСИФІКАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕННІ ПО МІРІ ВАЖЛИВОСТІ
  9. 30.КЛАСИФІКАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ЗА РІВНЕМ СТАНДАРТНОСТІ І ЗА ОЗНАКОЮ МАСШТАБНОСТІ
This entry was posted in Теорія управління - частина четверта. Bookmark the permalink.