12.МЕТА УПРАВЛІННЯ

Ключові визначення мети управління :

1) стан об'єкту управління, яке задовольняє потреби системи, що управляє; 2) суб'єктивне представлення особи, що відповідає за вибір управління, про ті мотиви, якими слід керуватися при виборі дій, що управляють; 3) бажаний стан або рух об'єкту або системи управління; 4) необхідний результат діяльності, що моделює бажаний стан.

Формування цілей управління є засадничим початковим етапом управління. Цілеспрямованість - цей усвідомлений рух до поставленої чіткої і ясної мети.

Вимоги до мети управління : 1) формулювання мети в поняттях, термінах реально досяжного стану; 2) чітка визначеність мети; 3) ясне формулювання необхідних і достатніх умов реалізації цілей(ресурси, терміни, виконавці).

Види управління залежно від характеру поставленої мети : 1. Програмне управління - мета формулюється в програмі дій(програмно-цільове управління). У випадку якщо програма не може бути сформульована чітко, а увага має бути приділена вирішенню проблеми, мета з'єднується з програмою. В ході дозволу проблем уточнюється і зміст цілей. 2. Ситуаційне управління - мета залишається відносно стабільною і при цьому потрібне управління функціонуванням соціальними і соціально-економічними системами. У цій ситуації управління здійснюється по відхиленнях, тобто система управління реагує на відхилення(реактивне управління). 3. Цільове управління - при особливому значенні мети.

Усі види цільового управління вимагають від кожного керівника знань усієї структури спільної мети і загальних способів, шляхів їх досягнення.

Формування цілей управління - процес, залежний від зовнішніх і внутрішніх взаємодій елементів системи управління і чинників довкілля.

Особливості при визначенні етапів формування цілей управління : 1. Залежність мети від якості і кількості інформації, отримуваною системою, що управляє, від об'єкту управління і довкілля. Мета визначається системою, що управляє. Суть цієї закономірності перебуває Вт, що перед остаточним формуванням мети слід детально вивчити можливі шляхи розвитку об'єкту управління, передбачувані дії довкілля, можливі варіанти майбутніх станів об'єкту, їх властивості і інші чинники. Чим повніше буде пізнання цих чинників, тим точніше формується мета управління. 2. Ієрархічність мети, т. е. можливість її ділення по рівнях ієрархії(у просторі) і по етапах(у часі). Оскільки мета є бажаним майбутнім станом об'єкту управління, яке характеризується сукупністю властивостей, що мають ієрархічну структуру, то її також можна представити у вигляді сукупності приватних цілей(дерева цілей), що характеризує необхідний стан об'єкту управління. Необхідно враховувати, що в процесі руху до поставленої мети об'єкт проходить ряд проміжних станів, які можна представити у вигляді проміжних цілей або етапів.

Для роздумів:

  1. 59.УПРАВЛІННЯ З ПОЗИЦІЇ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ
  2. 2.ПОНЯТТЯ УПРАВЛІННЯ
  3. 13.СУТЬ І ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІЙ УПРАВЛІННЯ
  4. 6.УПРАВЛІННЯ І МЕНЕДЖМЕНТ
  5. 58.ЕТАПИ І ПРИНЦИПИ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ В УПРАВЛІННІ. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ
  6. 14.ПЛАНУВАННЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ ЯК ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ
  7. 61.МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ
  8. 5.СУТЬ І ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ
  9. 56.ЗАКОНОМІРНОСТІ УПРАВЛІННЯ РІЗНИМИ СИСТЕМАМИ
This entry was posted in Теорія управління - частина перша. Bookmark the permalink.