7.ЕВОЛЮЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДУМКИ. НОВА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ

Практика менеджменту налічує вже багато тисячоліть. Будь-яка древня держава припускала струнку систему управління. Розвиток теорії менеджменту проходив поступово. Окремі частини цієї теорії можна зустріти у Біблії, Корані, працях відомих філософів, а також в працях теоретиків військової науки нового часу.

Сучасна цілісна теорія менеджменту - відносно молода наука і налічує усього лише близько ста років. Її розвиток відбувався разом зі зміною практики менеджменту в XX столітті.

У кінці XIX - початку XX ст. найбільш поширеною моделлю управління була автократична модель: управління грунтувалося на владі хазяїна або менеджера, авторитеті керівника. Була сильна персональна залежність кожного працівника від свого безпосереднього начальника, найбільше цінувалася виконавча, і уся ця система в цілому грунтувалася на тейлоризмі.

В середині XX ст. стала панувати економічна система, що базується на економічному примусі, на матеріальному заохоченні, на мотивації. Економічна система характеризується ініціативою найбільш активних працівників. Еволюція від автократичної моделі до економічної проходила в першу чергу у фірмах, що характеризуються високими результатами діяльності.

До середини 60-х років в практиці менеджменту розвинених країн склалася ситуація, при якій ні автократична, ні економічна моделі управління не могли привести організацію до успіху. Використання будь-якої з цих двох моделей управління, могло привести організацію до поразки в конкурентній боротьбі.

У 90-і роки ці моделі управління значною мірою відійшли в минуле. У обстановці конкурентної боротьби затвердилася нова модель управління. Основними характеристиками цієї моделі є поєднання економічних і моральних стимулів, колективізм і прихильність своїй роботі, власному колективу і організації в цілому. Кожен працівник бере участь в діяльності організації, не лише здійснюючи коло своїх обов'язків, але і бере участь в пошуку і розробці нових видів послуг, нових методів роботи, нових соціальних технологій. Кожен бере участь в діяльності організації, подаючи пропозиції з приводу поліпшення методів роботи, підвищення якості послуг, розвитку організації. Така модель сформувалася у кінці XX ст. в успішних організаціях країн Заходу і Сходу.

Особливість: менеджмент будь-якої організації, як правило, несе в собі елементи усіх трьох моделей. Але можливо виділити ту модель, до якої більшою мірою тяжіє ця організація. Проте, поступово нова модель стає домінуючою в практиці менеджменту.

Нова модель управління - необхідний елемент поведінки в умовах сучасного ринку. Нова модель управління стала більше відповідати швидким і непередбачуваним змінам навколишнього світу. Вона дозволяє швидко пристосовуватися до умов, що постійно міняються.

Для роздумів:

  1. 6.УПРАВЛІННЯ І МЕНЕДЖМЕНТ
  2. 10.ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
  3. 13.СУТЬ І ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІЙ УПРАВЛІННЯ
  4. 1.ОБ’ЄКТ І ПРЕДМЕТ ТЕОРІЇ УПРАВЛІННЯ
  5. 21.ПОНЯТТЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ
  6. 9.ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ І ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ
  7. 17.СТРУКТУРА СЕРЕДОВИЩА УПРАВЛІННЯ
  8. 2.ПОНЯТТЯ УПРАВЛІННЯ
  9. 46.ТЕХНОЛОГІЇ СУЧАСНОГО УПРАВЛІННЯ В ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ
This entry was posted in Теорія управління - частина перша. Bookmark the permalink.